"Те, що ми залишились живими — просто пощастило". Учасник Революції Гідності згадує Майдан

21 листопада 2022 14:44:54    

"Те, що ми лишились живими — це просто нам пощастило". Учасник Революції Гідності, фотограф із Сум Артур Назаров згадує Майдан напередодні Дня Гідності та Свободи. Після Майдану воював на сході України, потім став до лав захисників у лютому 2022 року, і тепер по-іншому оцінює події Революції Гідності, пише Суспільне. Це фото сумчанин Артур Назаров зняв на Майдані у 2014-му. Події Революції Гідності, Київ, 2014 рік. Фото: Артура Назарова. Артур каже, що на Майдані зрозумів: має залишатися тут і фільмувати українську історію. Розповідає, від самого початку був вражений відчуттям братства, яке панувало серед протестувальників. А ось на антимайдані, йому порадили спілкуватися тільки з однією особою, тож там тільки спостерігав. Події Революції Гідності, Київ, 2014 рік. Фото: Артура Назарова. "Я зрозумів, чим там дихають люди, що вони роблять, саме у вільний час, коли вони гріються біля багаття. Вони вживали нереальну кількість алкоголю, і, в принципі, такий контингент, який у нас називали "гопники", — згадує Артур. Події Революції Гідності, Київ, 2014 рік. Фото: Артура Назарова. На майдані, за словами Артура, ставлення до алкоголю було іншим: "На всіх блокпостах на входах було написано, що якщо ви знаходитесь в стані алкогольного сп'яніння, будь ласка, не заходьте, а потім, коли тверезі будете, ми вас люб'язно приймемо. Тут я в принципі вже зрозумів, що до чого, де світла сторона, де темна сторона. Всі були тоді вже налаштовані проти Януковича і його влади, просто хотіли, щоб їх відсторонили, вони пішли і була нова влада, нові вибори".  Події Революції Гідності, Київ, 2014 рік. Фото: Артура Назарова. На Грушевського Артур зафільмував ротацію снайперів. Він просто йшов вулицею й фотографував: "Я навіть не знав, що вже є вбиті люди, що на паралельній вулиці вже вбивають людей. Боковим зором я побачив, як групка якихось людей, просто перебігла, перемістилась. Я почав своєю оптикою виглядати. І потім, коли я зробив пару фотографій, там один виглядав, інший не дуже добре сховався за деревом, в цей момент пролунало декілька пострілів, які потрапили в мене над головою в дерево. Посипалися друзки, я зрозумів, що капець. Я впав одразу, вжався в землю, заховався за дерево і почав задки повзти". Події Революції Гідності, Київ, 2014 рік. Фото: Артура Назарова. Коли потрапив у безпечне місце, зрозумів, що загубив другу, резервну фотокамеру і повернувся за нею. Але снайпери його вже не пустили. За час перебування на Майдані Артур брав участь у штурмах, бачив, як вбивають, як зникають люди, сам був поранений. "В мене просто більш жорстоке відношення стало після того, як особисто мене травмували, коли особисто мене підстрелили — саме та людина, з якою я спілкувався особисто, віч-на-віч. І ця людина буквально через 30 хвилин, на Грушевського підстрелила мене", — розповідає Артур Назаров.  Події Революції Гідності, Київ, 2014 рік. Фото: Артура Назарова. Після Майдану Артур Назаров воював на сході країни, і став до лав захисників з першого дня повномасштабного вторгнення. Розповідає, що 24 лютого дізнався про наступ росіян, вивіз сім'ю у безпечне місце і зв'язався зі знайомими військовими: "25 числа мені вже була поставлена перша задача, я подзвонив другу, він заїхав за мною — і ми почали перевозити паливо для бронетехніки. Брали в точці А і везли “на передок”, де хлопці боронили артягу, де були перші бойові сутички". Артур Назаров. Фото: Суспільне Суми Потім отримав завдання організувати базу для виготовлення і розподілу коктейлів Молотова. Згодом почали використовувати контакти в області для налагодження розвідувальної діяльності. І самі здійснювали розвідку квадрокоптером. "Отримали вже зброю, стали вже підрозділом, в нас була така назва цікава: "гарячі бармени". Тому що спочатку два хлопці з нашої маленької банди спалили танк і одну машину, яка стояла прямо на в'їзді біля Хімпрому. Потім вже зрозуміли, що техніку можна не тільки палити, а можна і захоплювати. Захопили перший БТР, потім декілька танків, які передали в Збройні сили", — розповідає Артур Назаров. Артур Назаров. Фото: Суспільне Суми Увесь цей час бійці поповнювали сумський музей бойових трофеїв, експонати знаходили на полях або в підбитій техніці: "Ми розуміли, що треба людям показувати, хто проти них воює. Що воює саме російська армія. Дуже хотілося показувати як прикол, що це друга армія світу, в лапках, тобто, в чому вони воюють, яка в них форма, які в них берці, в що вони одягнені й наскільки вони виявились не зовсім другою армією". Трофеї, які залишилися від ворога, свідчать про те, що про життя російських воїнів не піклуються, каже Артур: "Отакої якості взуття вони вдягали свою "другу армію світу". Ось, бачите, хтось підписував, щоб не вкрали, мабуть. Ось так воно зношувалось. Отаких берців ми знаходимо на позиціях нереальну кількість. Коли ми беремо їхній шолом, він просто пробивається кулаком, тобто зминається. Я думаю, якийсь екземпляр другої світової війни, я по-іншому не можу назвати, хтось ходив з ось такою кобурою для пістолета, тут, напевно, наган якийсь був". Артур Назаров. Фото: Суспільне Суми Сьогодні, отримавши досвід бойових дій, Артур оцінює події на Майдані по-іншому: "Багато з того, що ми робили — це було... Люди називають героїзмом, але я б сказав трошки по-іншому. Бо в той момент те, що ми лишились живими — це просто нам пощастило. І все. Зараз я б по-іншому працював би. Я зараз командир відділення, тобто я своє відділення спочатку вдів би, вбув, дістав би зброю і ми почали б розробляти план оборони, чи план якогось штурму". Але навіть не знаючи чітко механізмів ведення бойових дій, каже Артур, протестувальники змогли протистояти добре оснащеним силовикам і відстоювати можливість змін в Україні та створення вільного громадянського суспільства. Джерело: 0542.ua

Читати далі »

Російське вторгнення Live

Російське вторгнення »

 

 

Copyright © 2023 strichka.com
E-mail: [email protected]
Powered by QCMS