Українські журналісти та медійні організації підтримали рішення Латвії позбавити “Дождь” ліцензії

08 грудня 2022 21:47:47    

Ми, члени Медіаруху, українські журналісти й медійні неурядові організації, підтримуємо рішення Національної ради з електронних медіа Латвії (Nacionālā elektronisko plašsaziņas līdzekļu padome) позбавити ліцензії телеканал «Дождь». Вважаємо це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку несе це медіа, — обґрунтованими.

Позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, на нашу думку, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або політично вмотивована.

Захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди і організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії, нагадаємо, не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі.

На нашу думку, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства у Європейському союзі. Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.

Порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше. Нагадаємо, 2017 року український регулятор — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення — вилучила «Дождь» із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною Росії. Те саме «Дождь» робив і в Латвії.

Зображення Криму частиною Росії, постійний дисклеймер, що «повідомлення створене іноземним агентом», а також незаконні поїздки журналістів «Дождя» в окупований Крим з території Росії, свідчать, що телеканал системно виконує саме російське законодавство. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція «Дождя» систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

Так звані «обмовки в ефірі» — формулювання «наша армія» щодо російської армії і слова ведучого Олексія Коростельова про «допомогу мобілізованим російським військовим із оснащенням і побутовими умовами» — ми розцінюємо як свідчення того, що позиція «Дождя» у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською. Слова про «антивоєнну» спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму і назвав її дії в Україні «цілеспрямованим геноцидом проти українського народу», реакція латвійського регулятора на таку позицію «Дождя» є логічною і справедливою.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам. Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють,  слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на нашу думку, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими і проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля. Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як «наступ на свободу слова». Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії.

Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне.

Принагідно дякуємо Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свої країну через російське вторгнення.

Заява відкрита до підписання. Надсилайте Ваші підписи (у форматі – ім’я та медіа/організація, яку представляєте) на адресу [email protected].

Заяву підписали:

  • Медіарух
  • ГО «Детектор медіа»
  • Інститут масової інформації
  • Hromadske
  • Фундація Суспільність
  • ZMINA
  • Міжнародна громадська організація «Європейська Медіа Платформа»
  • Микола Чернотицький, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України
  • Дмитро Хоркін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, генпродюсер Українського радіо
  • Андрій Куликов, голова правління Громадського радіо
  • Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо та інші.

Читати далі »

Російське вторгнення Live

Російське вторгнення »

 

 

Copyright © 2023 strichka.com
E-mail: [email protected]
Powered by QCMS