Мистецький детектив: Музейне відлуння австрійських часів

09 грудня 2022 04:05:28    

13 лютого 2020 року газета «Версії» опублікувала матеріал відомої мистецтвознавиці Тетяни Дугаєвої про експонат Чернівецького художнього музею «Портрет Франца Йосифа Першого в молодому віці», написаний австрійським художником початку ХІХ століття Карлом Леммермаєром. Цей митець залишався практично до сьогоднішнього дня terra incognito не тільки для любителів та шанувальників мистецтва, а навіть і для мистецтвознавців.

…Відтоді збігло майже три роки. І нині пані Дугаєва запропонувала поціновувачам живопису нові результати дослідження творчості художника та його життєвої долі. Низка нових встановлених нею фактів, – а вона працює, як справжній детектив-нишпорка, тільки в царині мистецтва, – збагачують наші знання про цього визнаного свого часу  портретиста і жанрового художника, який, на жаль, помер у безвісти.

Жоден відвідувач Чернівецького художнього музею не оминув увагою прижиттєвий парадний портрет імператора Франца Йосифа І, який, до слова, є не копією, а оригінальним твором – реплікою (варіантом) численних портретів монарха, які існували на той час. Виконав його австрійський художник, випускник Віденської Академії мистецтв Карл Йосиф Леммермаєр (Carl Joseph Lemmermayer, 1817-1865).

Відомо про нього вкрай мало. У доробку митця низка замовних представницьких портретів імператора Франца Йосифа І та інших осіб. Деякі з них стали відомі тільки в наші дні. Саме завдяки цим творам в історії залишилися ім’я і дати життя Карла Леммермаєра. Адже митець помер у забутті. Відтоді його практично не згадують…

Але експонат Чернівецького художнього музею став саме тим твором Карла Леммермаєра, який і спонукав дізнатися про мистецьку долю й життя його автора.

Карл Леммермаєр (1817-1865).

Портрет Франца Йосифа І в молодому віці.

1851-1853 роки. Полотно, олія.

Чернівецький художній музей

За життя імператора було створено чимало його зображень, які, за встановленим правилом відповідали офіційно затвердженим зразкам. Відтак чернівецький портрет молодого монарха гармонійно поєднує урочисту й звучну біло-червону гаму з жовтими та зеленими кольорами. Приваблюють у ньому як урочистий лад й академічна ретельність передачі портретних рис, так і точність малюнка, й майстерне відтворення деталей та їхньої фактури (шовку, оксамиту, металу, пір’я тощо).  Постать молодого монарха зображена поколінно на терасі з видом на гірський пейзаж.

На цьому великоформатному  портреті Франц Йосиф зображений на тлі краєвиду. Лівою рукою він спирається на ефес шаблі, а у правій тримає головний убір з пишним плюмажем з кольорового пір’я. Як і належить, монарх представлений у військовій формі фельдмаршала з хрестом «За військові заслуги» і численними орденами (Золотого Руна, Залізної корони, військовий орден Марії Терезії, королівський угорський орден Святого Стефана, австрійський орден Леопольда).

Відомі ще два майже ідентичні офіційні портрети австрійського імператора Франца Йосифа I.  На надзвичайно близькому до чернівецького портреті Моравської картинної галереї (м. Брно, Чехія) він зображений у віці 21 року – у військовій формі з шаблею на повний зріст на просторій терасі з вазою та колоною на тлі того ж гірського ландшафту. Цей портрет 1851 року має авторський підпис «Lemermayer Wien» (з одним «M»).

Можна побачити ще один твір Карла Леммермаєра. Це зображення імператора 1853 року практично повторює портрет з Чернівецького художнього музею. Різниця в тому, що на портреті імператор зображений з легким пушком над верхньою губою.

Карл Леммермаєр.

Франц Йосиф І. 1851 рік. Полотно, олія.

Моравська галерея. Дата придбання: 1919 рік

Карл Леммермаєр

Портрет Франца Йосифа І. 1853 рік. Полотно, олія.

 Архів Віденського університету 

Більше дізнаємося про цей твір на сайті Віденського університету, де сказано, що 12 березня 1853 року о 12 годині дня  відбулося урочисте відкриття портрета імператора, який був замовлений  академічному художнику Карлу Леммермаєру для Консисторської зали університету.

Важливо зауважити, що подібні твори мають певні особливості, оскільки зображують монаршу особу в парадному військовому мундирі. Незвична, на сьогоднішній погляд, підкреслена стрункість монаршої статури має своє пояснення, якщо згадати історичний факт, що молоді й франтуваті офіцери більшості європейських армій носили під парадним мундиром корсети, а сам мундир шився аж занадто щільно до фігури.

Наведені датовані твори К. Леммермаєра дозволяють визначити час створення портрета з Чернівецького музею. Вочевидь, можемо датувати його 1851-1853 роками.

Це урочисто-представницьке зображення постаті імператора Франца Йосифа І знайомить нас із особливостями парадних портретів першої половини ХІХ століття,  представлених у в державних установах Буковини та Чернівців зокрема.

Художник Карл Леммермаєр неодноразово повертався до роботи над  офіційними портретами Франца Йосифа. Приміром, 1856-го року він зобразив молодого імператора  вже з легко позначеними борідкою та вусами. Цього разу велична й динамічна фігура австрійського кайзера зображена поколінно у ¾ повороті на тлі військового табору. 2016 року цей твір з’явився на аукціоні Dorotheum.

Карл Леммермаєр.

Імператор Австрії Франц Йосиф

у формі фельдмаршала,  на задньому

плані табір. Підпис, дата Леммермаєр, 1856.

Аукціон Dorotheum. 2016

А найбільш раннім портретом імператора роботи Карла Леммермаєра є портрет 1850 року. Це зображення 20-річного Франца Йосифа зберігається у палаці Гофбург у Відні.

Карл Леммермаєр

Портрет Франца Йосифа І. 1850 рік. Полотно, олія.

Відень, Палац Гофбург

Парадні портрети імператора, як відомо, були присутні  в різних установах і громадських місцях у найвіддаленіших куточках Австро-Угорщини. Зазвичай їх замовляли не лише придворним художникам, а й іншим відомим митцям, і такі замовлення вважалися дуже престижними. (Для порівняння: в радянську епоху художники, навіть об’єднані у спілку, повинні були мати дозвіл на створення портретів керівників партії та уряду, щоби отримати відповідне замовлення).

Автори численних портретів мали дотримуватися офіційно встановленого зразка. Тобто такі твори були репліками (варіантами) офіційно затверджених зображень імператора. Зазвичай то були портрети монарха у військовій формі, імператорських шатах або у мисливському вбранні.

Відтак зазначимо, що численні, майже ідентичні, версії портретів Франца Йосифа у молодому віці роботи різних художників мають авторські підписи, але ці портретні твори подекуди дуже схожі між собою. Легко простежується подібність у портретних зображеннях роботи Карла Леммермаєра і в роботах, наприклад, Едуарда Клібера (Eduard Klieber), Антона Ейнсле (Anton Einsle), Йогана Ранці (Johann Ranzi) тощо.

Адже митці повинні були, створюючи власні варіанти портретів Франца Йосифа, дотримуватися обов’язкових деталей композиції (представницький вигляд монарха, його вбрання та атрибути). Більш вільно автори обирали такі важливі елементи іконографії імператора Франца Йосифа, як навколишнє середовище  – у вигляді краєвидів, архітектурних деталей (колон, ваз) або пишних драпірувань тощо.

Серед авторів можна назвати відомих майстрів придворних портретів  Франца Ксавера Вінтергальтера (F. K. Winterhalter), Генріха фон Анжелі (H. von Angeli), Франца Русса (Franz Russ), Франца Шротберга (Franz Schrothberg) тощо.

До такого виду портретів належить і твір з Чернівецького художнього музею з авторським підписом. Він є власною малярською реплікою Карла Леммермаєра і створений відповідно до встановленого зразка майже 170 років тому.

Цей парадний портрет передав Чернівецькому художньому музею в рік його створення  Краєзнавчий музей. Вочевидь, твір було знайдено в одному з владних кабінетів Чернівців австро-угорського періоду.

У процесі дослідження цього твору і творчості Карла Йосифа Леммермаєра стало відомо про інший портрет, який митець виконав для Торгово-промислової палати Королевської землі Буковини.  Йдеться про портрет міністра торгівлі. Часопис  «Zeitschrift des Niederösterreichischen Gewerbe-Vereins» (Журнал Нижньоавстрійської торгівельної асоціації) від 10 травня 1851 року повідомляв, що портрет Карла Леммермаєра: «не залишає бажати кращого щодо задуму та виконання, тож ми не можемо не рекомендувати пана Леммермаєра для створення таких портретів».

Палата ремесел і торгівлі була заснована у Чернівцях влітку 1850 року. Буковинська торгово-промислова палата розташовувалася спочатку в ратуші, а пізніше в будинку Промислового музею.

“Zeitschrift des Niederösterreichischen Gewerbe-Vereins”  від 10 травня 1851 року. (Фрагмент)

…Так історія поступово привідкриває свою таємничу завісу: знайомство з раніше невідомим портретом, створеним для Чернівців, відбулося. Його репродукція без імені автора  розміщена на сайті Wien Geschichte Wiki. Існують вагомі підстави вважати, що цей портрет створив Карл Леммермаєр, оскільки пластична манера його виконання ідентична портретним творам митця 1850-х років. Порівняння із кольоровим відтворенням портрета К. Брука красномовно це підтверджує. А наведене повідомлення  в австрійській хроніці є документальним свідченням факту появи цього  твору.

Карл Леммермаєр (?).

Портрет К. Брука. Поч. 1850-х років.

Фото твору: Wien Geschichte Wiki. 

 

Довідково: Карл Людвіг фон Брук (1798-1860) — австрійський державний діяч, дипломат, міністр торгівлі. З комерційною політикою і реформами Брука почався новий комерційний період у житті країні, отже й Буковини. Повсюдно створювалися комерційні суди, торгово-промислові  та біржові палати, Центральна дирекція залізниць тощо. Пізніше Брук отримав призначення до Лондона.

 

Новина в часописі 1851 року стосовно виконання Леммермаєром портретного твору для Чернівців свідчить про те, що митець  був доволі популярним й отримував замовлення як у столиці Австро-Угорщини, так і на околицях імперії. Тому й залишається не з’ясованою практична відсутність у довідкових виданнях відомостей про його життєвий і творчий шлях.

Утім, зрозуміло, що кілька десятиліть професійної творчої роботи митця — це створення мистецьких творів. Віриться, що до нашого часу майже за два століття збереглося чимало його композицій.

Відомості про творчість Карла Леммермаєра  надзвичайно обмежені. Тому кожна згадка про митця і його творчість є важливою. Здебільшого інформація зводиться до років життя митця – 1817-1865,  із наведенням прізвища, імені або ініціалів: «Carl Lemmermayer» або «Lemmermayer C. J.» і назв кількох парадних портретів імператора Франца Йосифа.

Прослідкувати його творчий шлях вдається за такими першоджерелами, як каталоги, що їх знаходимо у виданнях початку ХІХ століття.

Надзвичайно цінними є списки учасників виставок, які регулярно відбувалися у Віденській Академії мистецтв.

Подається алфавітний список митців, чиї роботи виставлені на загальний огляд, разом із відомостями про місця їхнього проживання та посиланнями на предмети мистецтва, що містяться в каталозі. Перегляд списків учасників цих виставок дозволяє дізнатися про участь у них  Карла Леммермаєра. Твори автора експоната Чернівецького художнього музею експонувалися на виставках Академії мистецтв 1838-1846 років. Йдеться про портрети та деякі жанрові композиції. Є повідомлення і про участь митця у виставках

1856-го і Ювілейної виставки у Відні 1889 року. Знаходимо твори Л. Й. Леммермаєра  в матеріалах видань «Werke der Kunstausstellung, welche die Oesterreichisch = kaiserliche Akademie der vereinigten bildenden Künste im Gebäude des k. k. polytechnischen Institutes».

У переліку творів учасників виставки переважно зазначені лише короткі назви: «Портрет» або «Портрети». Наприклад, читаємо про те, що 21-річний митець подав на виставку 1838 року «Портрет». Такі записи в каталогах є доволі численними.

Зустрічається повідомлення про прізвище портретованого. Наприклад, «Портрет поліцейського районного лікаря Еммеррінга».

Карл Леммермаєр звертався і до жанрових композицій.

Дізнаємося про це з кількох назв тих, що експонувалися в різні роки. Йдеться, наприклад, про роботу  «Дівчинка шукає пташку, яка вилетіла».

Надзвичайно інформаційною є публікація 1841 року у виданні «Bohemia ein Unterhaltungsblatt  Prag», в якій автор професор Антон Мюллер подає огляд мистецької виставки. Він зупиняється і на творах Карла Леммермаєра, серед яких називає жанрову сцену: «Леммермаєр з Відня показує голландських селян у хаті й підкреслює, що в цій картині менше фігур, але більшу цінність складає гротескна образність зображення».

Особливу увагу Мюллера привернули портрети: «Із портретів, написаних олією, найкращими є створені Леммермаєром з Відня… Вони є особливо цікавими через пластичну досконалість… Фігури ніби не намальовані, а живі. Здається, що вони  звернуться до нас… Ілюзорність зображення вражає. Складно уявити, що цей витвір мистецтва не рельєфне, а плоске  зображення».

Загалом оглядачі віденських виставок зауважували, що портрети, виконані  Карлом Леммермаєром є «старанно опрацьовані!» Читаємо про це, наприклад, в «Illustrirte Theaterzeitung», 1845, 19 травня.

Наступна знахідка двох творів Карла Йосифа Леммермаєра додала ентузіазму.

Карл Йосиф Леммермаєр.

Портрет Георга Адама Ліста. 1820-ті роки

Один із них є експонатом Меморіального музею Ференца Ліста в Будапешті — портрет дідуся композитора Георга Адама Ліста (1755–1844),  виконаного, ймовірно, у 1820-х роках. Там автор названий його середнім (другим) ім’ям —  Йосиф, отриманим на честь батька.

Інший — репрезентативний портрет Франца Йосифа роботи віденського художника Леммермаєра  розміром 270×190 см, виконаний наприкінці життя, 1862 року, для ратуші м. Сáбадка, угор. Szabadka, (тепер  Суботиця, серб. Суботица, Сербія).

Австрійський імператор зображений на терасі з колонами, звідки відкривається краєвид.  Ліворуч — зелене драпірування. Тримаючи в правій руці рукавичку, кайзер спирається на столик,  на якому червона шапка з плюмажем, австрійський герб, золоте мереживо, хутряна оздоба та угорські коронаційні коштовності на червоній оксамитовій подушці. Імператор стоїть в угорському червоному,  позолоченому військовому мундирі,  на шиї знак ордена Золотого руна, а на грудях — ордени за заслуги.  Поруч стоїть крісло, прикрашене різьбленим угорським гербом.

Карл Леммермаєр. Парадний портрет Франца Йосифа І. 1862 р.

                       Міський музей, Суботиця, Сербія

Окрім рідкісних даних про  мистецьку діяльність Карла Леммермаєра, до наших днів дійшли вкрай уривчасті та фрагментарні відомості про його життя та родину. Тому надзвичайну ціну мають найменші відомісті.

Списки виставок є тим важливим матеріалом, який дає уявлення не лише  про творчість митця, а й зазначає, що митець здобув освіту в Академії мистецтв: іноді разом з його прізвищем зазначено: «академічний художник».

Проставлені адреси учасника виставки також є вкрай потрібною деталлю, що дає можливість простежити місця проживання Карла Леммермаєра у Відні. Адреси портретиста Карла Леммермаєра, знаходимо також у виданні «Handels- und Gewerbs-Schematismus von Wien und dessen nächster Umgebung».

Протягом років він мешкав на різних вулицях у столичному передмісті  Mariahilf. Це, зокрема, й допомогло встановити важливу біографічну деталь митця, яка стосується того, з якої родини він походить.

На початку 19 століття Mariahilfer Strasse була першою приміською вулицею, яка отримала публічне освітлення. Це була одна з найважливіших торгових вулиць Відня, якою курсував кінний трамвай.

Одна з адрес Карла (Mariahilf, 45), яку знаходимо у списках учасників виставок, збігається з адресою його батька Йосифа Леммермаєра, який 1827 року, а також 1837 року проживав за тією ж адресою — Mariahilf, 45. А у книзі за 1840 рік вказана й професія батька Леммермаєра.

Таким чином з’ясовується, що батько художника Карла Леммермаєра  Йосиф Леммермайєр був золотарем (Vergolder) — ювеліром, золотих справ майстром. А запис про те, що його мати Розалія мала ураження легень (Lungenlähmung) є важливим фактом біографії художника.

Про митця й про членів родини Карла Леммермаєра дізнаємося з біографії сина художника Фріца Леммермаєра та коротких газетних повідомлень з приводу смерті членів родини, в яких наводяться їхні імена та рід занять.

Збереглися фотографії матері художника Анни Леммермаєр (1822-1886)  та його сина Фріца.

Дружина Карла Леммермаєра Анна. 1886. Фото

На жаль, не маємо зображень самого художника. Не трапився нам і некролог митця. Втім, ім’я Карла Леммермаєра є у загальному списку померлих віденців. У час епідемії такі списки публікувалися щодня.

Повідомлення про смерть художника Карла Леммермайєра від туберкульозу легень. Фрагмент списку померлих мешканців Відня  24 травня 1865 року, який опублікували часописи «Wiener Zeitung», «Neues Fremden-Blatt», «Die Presse», «Fremden-Blatt»

Можна припустити, що художник тривалий час страждав від хронічного захворювання легень. Як стало відомо з тексту про адресу його батьків, мати митця також мала захворювання легень.

Тоді в австрійській столиці лютувала епідемія туберкульозу. У 1867 році від «віденської хвороби», як називали туберкульоз, помер  кожний четвертий віденець (26,5% мешканців столиці). 40-50% усіх ліжок у медичних відділеннях віденських лікарень займали хворі на туберкульоз. Адже на той час ще не існувало методів діагностики і не було відомо, що хвороба передається повітряно-крапельним шляхом. На той час Роберт Кох, який працював у Берліні, ще не відкрив туберкульозну паличку.

Ця недуга не оминула й Габсбургів. Син і єдиний законний нащадок Наполеона I та його дружини Марії-Луїзи Австрійської, Наполеон II помер від туберкульозу 1832 року. Сухоти були причиною смерті імператриці Марії Людовіки Моденської, онуки Марії Терезії. Імператриця Єлизавета («Сісі»), дружина імператора Франца Йосифа І 1859 року, ймовірно, також захворіла на туберкульоз.

 

Про сім’ю художника відомо небагато. У Карла та Анни Леммермаєрів було четверо дітей. Анна, до слова, була піаністкою. Коли не стало чоловіка, жінка заробляла на життя уроками музики, щоб утримувати сім’ю. Вона спромоглася дати освіту сину Фріцу. Крім нього був син Карл і дві дочки: Анна, яка померла, коли їй виповнився 1 рік, та Марія (померла 1884 року).

Фріц став відомим журналістом, письменником і поетом (1857-1932).

Голландський літературний журнал Den Gulden Winckel, (2, 1903) розмістив текст, у якому читаємо про сина художника: «Леммермаєр — це той, хто, варто лише прочитати кілька сторінок його останньої збірки, знає бідність і нещастя на власному сумному досвіді з ранніх років. У дитинстві він втратив батька, художника-портретиста, а його мати, яка залишилася без жодних засобів, отримала важкий обов’язок щодня заробляти на життя своїх маленьких дітей, даючи уроки гри на фортепіано….”.

Фріц Леммермаєр. Журналіст, письменник.

Син художника Карла Леммермаєра

Фріц пристрасно захоплювався музикою та живописом. Він підтримував тісні стосунки з композиторами Густавом Малером і Ріхардом Вагнером.

Найближчий друг його дитинства, німецький філософ-містик, засновник антропософії Рудольф Штайнер (1861-1925) згадував: «Фріц був пристрасним антиматеріалістом, він хотів присвятити своє життя створенню та підтримці духовних цінностей…».

Друзі були завсідниками віденських кав’ярень, де в мистецьких колах вирували творчі настрої  та зароджувалися найрізноманітніші творчі ідеї. Неможливо оминути яскраву цитату про ту інтелектуальну атмосферу, яку творили відомі літератори, митці та художники: «Ця культура кав’ярні – ви навіть не можете собі уявити її зараз. Певною мірою кав’ярні були місцем проживання багатьох письменників і художників. До кав’ярень надсилали листи – листівки до Рудольфа Штайнера також адресувалися «Café Griensteidl». Грінштайдль був, так би мовити, духовним центром Відня в невеликому масштабі. У політиків, письменників, музикантів і журналістів були постійні столики. Там розвивалися нові літературні течії, …  заводилося багато важливих знайомств» (Peter Selg. “Rudolf Steiner, Life and Work”. 2014).

Дочка художника Карла та Анни Леммермаєрів Марія, із якою був дуже дружним Фріц, вийшла заміж за композитора Карла Уделя, музиканта і педагога, відомого в Австро-Угорщині та багатьох країнах світу. Іменем К. Уделя 1938 р. названо вулицю у Відні (Udelweg).

Знайомство з членами родини художника Карла Леммермаєра відкриває цікаву сторінку інтелектуального життя творчих кіл Австро-Угорщини, дозволяє скласти уявлення про одного з представників мистецьких кіл країни першої половини 19 століття і додає більше знань про його твір, який зберігає Чернівецький художній музей.

 

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавиця

 

 

 

Читати далі »

Новини Чернівці Live

Новини Чернівці »

 

 

Copyright © 2023 strichka.com
E-mail: [email protected]edia.info
Powered by QCMS