Після пожежі мешканка Тернопільщини разом із сином змушені жити у гаражі

12 червня 2019 12:07:11    

Пожежа у квартирі на вулиці Шевченка у Бережанах спалахнула вдосвіта 5 січня. За лічені хвилини згоріло усе дотла. Господиня встигла схопити документи на квартиру, власне, і все. 62-річна Надія Болянська та її 43-річний син опинилися серед зими на вулиці. Міська влада ніби й не покинула напризволяще – надала кімнатку у гуртожитку. Надія Станіславівна розповідає, що з сином провели у ній зиму – з січня по 22 березня. Хоч опалювали дровами, однак це не давало тепла – через щілини у вікнах, дверях проникав холод. Стіни уражені грибком. Навесні жінка перебралася у гараж. Тут і мешкає досі. Зайве говорити, що приміщення зовсім не пристосоване до проживання. Харчується у їдальнях, помитися ніде, телефон заряджає у коридорі міської управи, пише Свобода. Чому виникла пожежа? Господиня згорілого житла стверджує: через коротке замикання – електропровід був прокладений по стіні, мокрій та геть зчорнілій від грибка. За словами пані Надії, колись тут діяв банно-пральний комбінат і грибок перейшов у спадок ще з тих часів. Жінка пропрацювала 45 років санітаркою у хірургічному відділенні місцевої лікарні, тоді їй і надали однокімнатну квартиру в одноповерховій будівлі, а згодом – і гараж. Зараз жінка почувається безпорадною. Вона є інвалідом третьої групи, хворіє на астматичний бронхіт. Каже, на пенсію 1740 гривень годі прожити, не те що робити ремонти. За її підрахунком, щоб привести квартиру до пуття, треба щонайменше 100 тисяч гривень. Погорільцям завжди допомагали – за усіх часів, при будь-якій владі. Непереборна сила вогню ставить потерпілого у вкрай уразливий стан, адже в одну мить людина залишається без нічого. Тож чи допомогла Болянським місцева громада? Жінка дякує греко-католицькій церкві – за придбані вхідні двері, за кошти на лікування. Зверталася вона по допомогу і до мерії. На сесії депутати проголосували за те, щоби надати їй 1000 гривень. Марно говорити, що така сума фактично нічого не вирішує для погорільців. “Кажуть мені: ось вам трохи цементу, піску, вапна – робіть самі. А я не можу робити, бо хвора. Син теж не має сили робити, бо у нього зі шлунком ціла біда. Треба оперувати, але немає коштів”, – розповідає пані Болянська. Вдруге їй відмовили у наданні матеріальної допомоги. Погорільці ще мали надію, що хтось придбає їхню квартиру – вона у дуже гарному місці, у самісінькому центрі Бережан. Покупець трафився, і господиня заходилася приватизовувати житло. Але, як тільки документи були готові, покупець відмовився від укладання угоди. Поки що погорільці не мають жодної надії на житло. Я зателефонувала до міського голови Бережан Володимира Музички. Він знає про ситуацію, в якій опинилися мати і син, до найменших подробиць. Каже, міська управа зробила усе можливе: надала кімнату у гуртожитку, матеріальну допомогу. Більше не можуть нічого запропонувати, бо потребуючих у місті є багато. Люди просять грошей на лікування дітей, онкохворих… Володимир Ярославович вважає, що ремонт в оселі мали б проводити самі мешканці, але вони не хочуть. «Це – приватне житло, і ми не маємо підстав залучати кошти міста на ремонт приватної квартири. Якби вона була комунальною, то – інша справа». Допомагати погорільцям, а надто малозабезпеченим та хворим, – обов’язок міської управи і свята справа для громади. Нехай погорільці не дуже й зручні у спілкуванні, трохи набридливі і не такі повороткі у роботі, як того хотілося б, вони мають право на допомогу. Надія Болянська 45 років пропрацювала санітаркою, тож неробою її не назвеш. Якщо міська влада готова допомогти будівельними матеріалами, то невже у місті не знайдеться кілька пар робочих рук, щоб привести житло до більш-менш прийнятного стану?.. Джерело: 0352.ua

Читати далі »

Live

»

 

 

Copyright © 2019 strichka.com
E-mail: [email protected]
Powered by QCMS